Легендарне минуле готелю St. Louis

Готель St. Louis в Іст-Вілліджі – пам’ятка культурної спадщини, муніципальний історичний ресурс, місце, де деякі з найяскравіших персонажів Калгарі зустрічалися, планували майбутнє та увійшли в історію. У 2006-му готель закрився, через два роки цю триповерхову будівлю придбала та зайнялася її реставрацією Calgary Municipal Land Corporation (CMLC).

У 2016 році реставрацію завершили. Будівлю укріпили новою сталевою конструкцією та бетонними підлогами, хоча автентичну підлогу і стелю зберегли. Реконструювали світлові колодязі, щоби розширити можливості оренди на всіх поверхах будівлі.

Передній фасад споруди імітує той, що був створений під час реставрації в 1949 році. Відкриті цегляні, механічні, електричні та структурні елементи створюють відчуття сільського стилю оригінальної будівлі. Кілька цікавих історій про визначний готель далі на calgary1.one.

Відкриття

Готель відкрився в 1914 році, побудував його полковник Джеймс Вокер у очікуванні прибуття Великої магістральної тихоокеанської залізниці до північно-західного форпосту Калгарі. Тим, хто приїжджав до міста, потрібно було десь зупинятися, тож будівництво готелю було ідеальною інвестицією. Сам Вокер був впливовим магнатом у сфері розваг, взяв участь у деяких визначних подіях міста.

Джеймс Вокер

Вигадані кінні перегони

У ХХ столітті атмосфера всередині готелю була дуже бурхливою та яскравою на події. Місцевий артист і засновник відомих кінних перегонів у приміщенні Джордж Стівенсон-старший був активним відвідувачем підвального бару готелю з 1950-х років. А його син Джордж Стівенсон-молодший часто заходив сюди з 1980-х років.

Джордж Стівенсон-молодший розповів журналу Avenue Calgary, що він із батьком та ще кількома чоловіками був у барі вдень у одну з п’ятниць 1985 року. Тоді Джордж Стівенсон-старший придумав кінні перегони – це була просто невелика гра для чоловіків за столом. Він вигадав кілька імен коней, записав їх на серветці, а чоловіки написали свої ініціали біля коня, який, на їхню думку, переможе.

Стівенсон-старший придумав усі результати та коня-переможця. Наприкінці гри той, хто поставив ініціали біля коня-переможця, мав купити до столу глечик пива. Уявні перегони в приміщенні не обмежилися одним столом. Згодом чоловіки із сусіднього столу також захотіли приєднатися, потім ще одні… Дійшло до того, що в цю гру грали 6 чи 7 столів.

Через деякий час Стівенсон-старший роздрукував гоночні форми. Загалом було 4 перегони, у кожному по 8 уявних коней. Кінь Old Army був місцевим улюбленцем. Той, хто зробив ставку на коня-переможця, отримував 8 доларів. 

Стівенсон-старший дивився на свій перегоновий лист, уявляючи, як коні штовхаються один з одним, у цей час він стояв із мікрофоном на сцені бару та розповідав поміж перегонами анекдоти. Відтоді ця гра стала щотижневою подією. Смакуючи страви, відвідувачі долучалася до заходу, що було радше схоже на веселе шоу.

Під час Зимових Олімпійських ігор 1988 року, коли телевізійні групи з усього світу приїжджали до Калгарі, вони заходили до St. Louis познімати гонки, поспілкуватися з Джорджем Стівенсоном-старшим. Заходили до готелю і самі олімпійські спортсмени, аби подивитися, про що йдеться.

Цей популярний світський захід отримав назву «Всесвітньовідомі кінні перегони в приміщенні». У період свого розквіту готель був настільки популярним по п’ятницях, що якщо не прийти до 11:30, то можна було цього дня вже й не потрапити всередину.

Перегони перестали проводити приблизно в 1995 році. Пізніше вони ще кілька разів організовувалися в цьому місці, але не з метою просто розважитися, а для благодійного збору коштів.

Варто й згадати, що ще у ХХ столітті виграші часто передавали місцевим благодійним організаціям. Джордж Стівенсон-старший також щороку влаштовував різдвяну вечірку в підвалі готелю. Під час цієї вечірки збирали гроші, які зазвичай йшли на потреби «Армії Спасіння» – частини Євангельської християнської церкви. Щороку в п’ятницю під час вечірки вдавалося зібрати від 3000 до 4000 доларів.

Магніт для кінорежисерів та музикантів

Вигляд і розташування готелю робили його ідеальним фоном для кіно. Сцену, як Супермен сидів у барі та їв закуску в «Супермен 3» 1983 року знімали саме в St. Louis. Продюсери фільму не намагалися замаскувати горизонт Калгарі чи прикрити знак готелю, тож будівлю дуже легко впізнати у стрічці.

Крім того, під час фестивалю Calgary Stampede готель був переповнений людьми протягом усіх 10 днів. Зазвичай підвал вміщував орієнтовно 250 осіб, але під час фестивалю залишалися хіба що деякі стоячі місця, тоді вдавалося помістити до 450 людей.

Місце було особливо популярним для подорожуючих артистів, які хотіли заробити трохи кишенькових грошей під час найбільшої події року в місті. Музиканти стояли на розі вулиці з гітарою чи скрипкою біля самого готелю, більшість із них заходила і всередину. Деякі виконавці поверталися сюди щороку, для прикладу, був скрипаль, який приходив усі 20 років.

Ральф Кляйн та доріжка

St. Louis був одним із улюблених місць відпочинку Ральфа Кляйна. Перед початком політичної кар’єри Ральф працював журналістом на телестанції CFCN-TV і радіостанції CFCN. У жовтні 1980 року був обраний мером Калгарі, обіймав цю посаду до 1989 року. Після цього балотувався і переміг на виборах до Законодавчої палати Альберти, став міністром довкілля. У грудні 1992 року очолив Прогресивно-консервативну партію Альберти і став 13-м прем’єр-міністром провінції.

До того як став прем’єр-міністром, Ральф часто відвідував St. Louis. За розповідями очевидцями, саме тут він вирішив розпочати свою політичну кар’єру після кількох кухлів пива.

У той час біля готелю була стоянка, багато людей звикли паркувати там свої машини, а потім іти звідси в центр міста. Через це відвідувачам і працівникам готелю доводилося паркуватися на міській автостоянці поза спорудою. Добиралися до готелю обходжуючи огорожу, оскільки прямої доріжки не було. Якось про це дізнався Кляйн, і вже наступного дня бригада проклала доріжку.

Дешева жирна їжа

St. Louis ніколи не був відомий своєю кухнею та місцем для любителів вишуканих страв, однак для мешканців Калгарі, які шукали дешеву ситну їжу, меню готелю підходило дуже добре. За 3,75 долара можна було придбати два шматочки курки та велику картоплину. Інші відомі страви в його меню – мегавеликі голубці за 1 долар за штуку, бутерброд з солониною за 3 долари та сендвіч із кільбасою на булочці за 1,50 долара.

St. Louis був наповнений сильними ароматами: димом від сигарет; парою з кухні від олії, яку довго не змінювали; смажениною; фастфудом та пивом. Як розповідав Стівенсон-молодший, відвідувачі завжди виходили звідси із запахом курки та чіпсів, навіть якщо нічого не їли.

Мистецтво

Історія готелю St. Louis живе не лише в його стінах, але й завдяки його збереженим творам мистецтва. У ліфті можна знайти інсталяцію, що складається з фотографій найвідданіших відвідувачів закладу – Ральфа Кляйна і Джорджа Стівенсона-старшого.

Оригінальна вивіска 1950-х років, перенесена з готелю Cecil, була дбайливо збережена у St. Louis і стала популярним фоном для фото. А неонова вивіска при вході до готелю – пам’ятка, знайома багатьом жителям Калгарі.

More from author

Історія калгарських мотелів на Трансканадському шосе

У 1962 році відкрилося Трансканадське шосе, що проходить через північні райони Калгарі. Тоді вздовж цього шосе почали розміщуватися численні мотелі. Територію з мотелями неофіційно...

Жінки-лідери: 13 надихаючих підприємиць Альберти

Альберта є домом для багатьох лідерок бізнесу, які змушують захоплюватися своїм інтелектом, працьовитістю та кмітливістю. Про деяких місцевих жінок, які змогли досягти підприємницьких висот,...

Calgary Brewing and Malting Co. – перша пивоварня Калгарі

Прямуючи на схід по 9-й авеню S.E., повз більш жваву західну частину Інглвуду, можна помітити велику статую бізона, яка визирає з майданчика на розі...
.,.,.,.