Історія калгарського ресторану Bow Valley Ranche

Ресторан Bow Valley Ranche в центрі провінційного парку «Фіш-Крік» – це місце, де міська елегантність поєднується із сільським шармом. Заклад пропонує унікальну атмосферу та свіжі страви канадської кухні. Це ідеальне старовинне місце для святкування будь-якої події – корпоративних заходів, днів народжень, весіль у сільському стилі тощо. Веранда закладу була визнана одним із найкращих ресторанів просто неба в країні. Однак Bow Valley Ranche – не просто чарівний заклад, це ще й історична пам’ятка. Докладніше на calgary1.one.

Створення ферми Томпсоном

Перші європейці з’явилися біля підніжжя Скелястих гір приблизно в середині XVIII століття. У 1767 році британський дослідник Девід Томпсон відвідав місце злиття річок Боу та Елбоу. Після нього це місце побачили торговці хутром, а потім – місіонери.

У 1870-х роках фермер і мисливець Джон Гленн облаштував біля річки Боу садибу. Перш ніж сюди приїхати, він шукав золото в Каліфорнії та на Карибах і подорожував по Заході. Саме завдяки Джону Гленну почалася історія ресторану. Щоправда, тоді він був простою фермою.

Гленн побудував будинок із колод та кількох сараїв. Створив першу в Альберті іригаційну систему. До 1879 року вже все облаштував і згодом отримав непоганий урожай картоплі.

Двома роками раніше Конфедерація Чорноногих із племенами Сарсі та Стоні підписала з федеральним урядом договір, відповідно до якого корінні жителі мали продавати свої земельні ділянки уряду за готівку. На цих куплених ділянках потім навчали обробляти землю місцевих жителів.

Територію, на якій розміщувалася садиба Джона Гленна, уряд викупив як навчальну ферму за 350 доларів. Він призначив суперінтенданта Джона Лімана навчати тут обробки землі індіанців. Через кілька років навчальну програму припинили, і уряд вирішив продати майно.

Облаштування туристичного ранчо Халлами

Придбали садибу Вільям Ропер Халл та його брат Джон. Ще до покупки вони переганяли 1200 коней з міста Камлупс (Британська Колумбія) через Crowsnest Pass до Калгарі.

Вільям Ропер Халл

Їм настільки сподобалася ця земля, що вирішили залишитися на постійне проживання. Спершу уклали контракт із Canadian Pacific Railways про те, що постачатимуть яловичину для залізничників у Британській Колумбії, а згодом розширили свою діяльність, створивши мережу з 15-ти м’ясних магазинів. Для підготування скоту на забій потрібні були приміщення. Тоді вони вирішили купити ферму площею 4000 акрів – Bow Valley. Уряд продав її за 30 000 доларів.

Брати вдосконалили ферму, зокрема замінили оригінальний зруб на двоповерховий цегляний будинок. Найняли ще одного працівника Чарлі Юена. Вони облаштували ранчо як виставковий майданчик, куди з’їжджалися місцеві й іноземні туристи. Серед популярних розваг були теніс і відкритий басейн.

Однак разом із розвитком громади, розвивалося й землекористування: скотарство витіснило землеробство. Халли продали майно новому власнику.

Удосконалення ферми Бернсом

У 1902 році ферму придбав Патрік Бернс з Ошави (Онтаріо), який на той час вже завоював у місті авторитет провідного власника ранчо та м’ясного виробника. У 1898-му він збудував пакувальний завод у Калгарі, а згодом і в інших містах Канади, а його м’ясопереробна компанія P. Burns & Co. була однією з найбільших таких у Західній Канаді.

Бернс викупив ще й прилеглі ділянки землі, після чого ферма Bow Valley збільшилася до 20 000 акрів, які на півночі обмежував парк Stampede, на сході – річка Боу, на півдні – 146-та авеню, а на заході – Macleod Trail.

Бернс був одним із головних ініціаторів розвитку скотарства в Альберті. Він скуповував великі стада корів герефордської породи, їх використовував для покращення лінії крові скоту колег-власників ранчо. Якось Бернс підготував 250 000 тонн сіна на зимовий корм, відремонтував загони та годівниці, а ще запровадив сучасні на ту епоху технології відгодівлі тварин. На фермі Патріка продовжував працювати Чарлі Юен, він стежив за комфортом кожного відвідувача Bow Valley.

Крім цього ранчо, Бернс володів у 1912 році ще п’ятьма. Він належав до «Великої четвірки» – чотирьох ранчо-магнатів Альберти, які профінансували створення родео-фестивалю Calgary Stampede. Ферми Бернса були настільки великими, що Патрік міг добратися з містечка Кокрейн (Альберта) до кордону США, не покидаючи своїх земель.

Свої володіння Патрік постійно оснащував новою технікою, він також розробив деякі методи переробки відходів після забою тварин, щоби ефективно їх використовувати. Зокрема, запропонував використання жирів для варіння мила, кісток – для кісткового борошна, волосся – для щіток тощо.

​Велику увагу Патрік приділяв охороні природи. Він, як ніхто, розумів цінність дерев у долині Фіш-Крік, тому за його дорученням звели паркани навколо осик і тополь задля захисту від худоби. Крім того, висадили приблизно 2000 тополь уздовж Macleod Trail.

Патрік Бернс

До Першої світової війни Патрік завоював титул одного з найуспішніших підприємців Канади. П’ять років він пропрацював ще й сенатором, дуже багато часу і зусиль присвятив філантропії. Його м’ясні магазини розташовувалися по всій Західній Канаді і навіть за кордоном, також він відкрив чимало сироварень, провізійних будинків та фруктових фабрик. У 1928 році він продав м’ясопереробний бізнес та присвятив увесь свій час скотарству, яке було його найбільшою пристрастю.

Наступні власники

​Після смерті Патріка Бернса в 1937 році в будинок на ранчо Bow Valley переїхав жити його племінник Майкл Джон Бернс, він і став спадкоємцем бізнесу. За його часів скотарство на фермі лише процвітало, він зумів зберегти створену Патріком традицію справжньої західної гостинності.

Через погіршення стану здоров’я Майкл Джон переїхав жити в Калгарі в 1950 році. Тоді управління бізнесом перейняв його син Річард Т. Дж. Бернс. Він переїхав жити на ранчо, зробив багато покращень, наприклад, облаштував тенісний корт, басейн, надбудував один поверх у Ranchе House. Річард жив тут 20 років, а у 1970–73 роках Ranche House здали в оренду біржовому калгарському брокеру Роберту Пітерсу.

​У 1973 році уряд Альберти викупив 1400 акрів ранчо Bow Valley вздовж Фіш-Крік від Macleod Trail до річки Боу та ще деякі землі, що прилягають до річки. У червні 1975 року прем’єр-міністр Альберти Пітер Лохід назвав частину, де розмістився провінційний парк «Фіш-Крік», власністю всіх громадян.

Відкриття ресторану

​У 1995 році місцеві мешканці Ларрі та Мітці Василів, стурбовані занепадом цієї історичної пам’ятки та відсутністю державних коштів на її відновлення, створили Товариство відновлення ранчо у Фіш-Крік задля відновлення ферми, яка функціонувала тут на початку ХХ століття. У 1997 році відреставрували Бригадирський будинок, а ще через 2 роки – Ranche House. У оновленому Ranche House у 1999 році відкрили ресторан високої кухні.

У 2000 році для публіки відкрили пишні сади, розташовані між цими двома будівлями. На початку 2014 року Great Events Group взяла на себе управління спорудою, відновила її первозданний вигляд і тоді знову відкрила двері ресторану. Заклад став фешенебельним місцем із популярними світськими вечірками та вишуканою кухнею, де можна скуштувати першокласні канадські страви.

Фото: Glenbow Archives

More from author

Історія калгарських мотелів на Трансканадському шосе

У 1962 році відкрилося Трансканадське шосе, що проходить через північні райони Калгарі. Тоді вздовж цього шосе почали розміщуватися численні мотелі. Територію з мотелями неофіційно...

Жінки-лідери: 13 надихаючих підприємиць Альберти

Альберта є домом для багатьох лідерок бізнесу, які змушують захоплюватися своїм інтелектом, працьовитістю та кмітливістю. Про деяких місцевих жінок, які змогли досягти підприємницьких висот,...

Calgary Brewing and Malting Co. – перша пивоварня Калгарі

Прямуючи на схід по 9-й авеню S.E., повз більш жваву західну частину Інглвуду, можна помітити велику статую бізона, яка визирає з майданчика на розі...
.,.,.,.